10 клас
52 год (1,5 год на тиждень, 2 год-
резервний час)
|
№
|
Зміст навчального матеріалу
|
К-ть годин
|
Дата
|
Очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності
|
|
Повторення початкових
понять
про органічні речовини
|
4
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
називає десять членів гомологічного
ряду алканів (СН4 – С10Н22);
розуміє належність речовин за їхнім
складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук.
Діяльнісний
компонент
складає
молекулярні, структурні і напівструктурні формули
метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22),
етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової
кислот;
рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів;
заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину
(галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти
(взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору
електролітичної дисоціації).
Ціннісний
компонент
обґрунтовує
застосування метану, етану,
етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти;
роль органічних сполук у живій природі;
оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих
органічних речовин;
висловлює
судження щодо
необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.
|
||
|
1
|
Вступний
інструктаж з БЖД. Склад, властивості, застосування окремих представників
вуглеводнів (метан, етан, етен, етин).
|
|||
|
2
|
Склад,
властивості, застосування окремих представників
оксигеновмісних (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота).
|
|||
|
3
|
Склад,
властивості, застосування окремих представників нітрогеновмісних
(аміноетанова кислота) органічних речовин.
|
|||
|
4
|
Діагностичний
контроль знань за курс 9 класу. Самостійна робота.
|
|||
|
Тема 1. Теорія будови органічних сполук
|
4
|
|||
|
5
|
Класифікація
органічних сполук.
Демонстрації
1.
Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування ).
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
пояснює
суть явища ізомерії;
залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх
молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;
наводить приклади органічних сполук із
простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.
Діяльнісний
компонент
розрізняє
органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні,
оксигено- і нітрогеновмісні речовини;
простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки;
характеризує суть теорії будови органічних сполук;
розв’язує задачі на виведення молекулярної формули
речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб
розв’язання.
Ціннісний
компонент
усвідомлює необхідність знання властивостей
речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;
висловлює судження про значення теорії будови
органічних сполук для розвитку
органічної хімії;
робить
висновки про
багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови.
|
||
|
6
|
Теорія
будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і
хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери.
Демонстрації
2.
Моделі молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування).
Навчальні проекти
1.
Ізомери у природі.
2. Історія
створення та розвитку теорії будови органічних сполук.
|
|||
|
7
|
Ковалентні
карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний,
потрійний.
Демонстрації
Моделі
молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування ).
Навчальні проекти
3.
3D-моделі молекул органічних сполук.
|
|||
|
8
|
Розрахункові задачі
1. Виведення молекулярної формули
речовини за масовими частками елементів.
|
|||
|
Тема 2. Вуглеводні (класифікація вуглеводнів)
|
10
|
|||
|
9
|
Алкани. Загальна формула алканів,
структурна ізомерія, систематична номенклатура.
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
називає
алкани,
алкени і алкіни за систематичною номенклатурою;
загальні
формули алканів, алкенів, алкінів;
фізичні
властивості бензену;
пояснює суть структурної ізомерії
вуглеводнів;
розпізнає структурні ізомери певної
речовини;
наводить приклади
насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів;
структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів.
Діяльнісний
компонент
розрізняє вуглеводні
різних гомологічних рядів;
складає
на основі загальної формули молекулярні формули
вуглеводнів певного гомологічного ряду;
молекулярну і структурну формули бензену;
структурні формули алканів, алкенів і алкінів;
структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за
молекулярною формулою сполуки;
рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів
(термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове
окиснення, приєднання
галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування,
гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену
(дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз
кальцій ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану);
класифікує
вуглеводні
різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;
характеризує
хімічні
властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;
установлює
зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням,
транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля;
взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;
дотримується
правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми
похідними у побуті;
розв’язує задачі
на виведення молекулярної формули речовини за загальною
формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною;
масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або
продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.
Ціннісний
компонент
робить висновки щодо властивостей речовин на
підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;
усвідомлює необхідність збереження
довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;
обґрунтовує застосування вуглеводнів
їхніми властивостями;
оцінює
пожежну небезпечність вуглеводнів;
екологічні наслідки порушення технологій добування і
застосування вуглеводнів та їхніх похідних;
висловлює
судження про значення засобів захисту
рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного
використання.
|
||
|
10
|
Хімічні
властивості алканів.
Демонстрації
Відношення
насичених вуглеводнів до лугів, кислот.
Навчальні проекти
4. Октанове
число та якість бензину.
5. Цетанове
число дизельного палива.
|
|||
|
11
|
Алкени. Загальні та молекулярні формули
алкенів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. Хімічні властивості
етену.
|
|||
|
12
|
Алкіни. Загальні та молекулярні формули
алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. Хімічні властивості
етину.
|
|||
|
13
|
Розрахункові задачі
2.
Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного
ряду та густиною або відносною густиною.
|
|||
|
14
|
Розрахункові задачі
3.
Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю
речовини реагентів або продуктів реакції.
|
|||
|
15
|
Арени. Бензен: молекулярна і
структурна формули, фізичні властивості.
|
|||
|
16
|
Хімічні
властивості бензену.
Навчальні проекти
6. Ароматичні сполуки навколо нас.
|
|||
|
17
|
Методи одержання алканів,
етену, етину, бензену. Застосування вуглеводнів.
|
|||
|
18
|
Контрольна робота
|
|||
|
Тема
3. Оксигеновмісні органічні сполуки
|
17
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
називає
загальні формули та характеристичні (функціональні)
групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів;
за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені
одноосновні карбонові кислоти, естери;
пояснює
вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і
хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук;
водневого зв’язку на фізичні властивості
оксигеновмісних органічних сполук;
наводить приклади
спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових
кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви;
поширення оксигеновмісних органічних сполук у
природі і харчових продуктах.
Діяльнісний
компонент
розрізняє
насичені й ненасичені жири;
моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;
класифікує
оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними
групами;
складає
молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу,
альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів,
вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних
рядів);
рівняння реакцій, які описують хімічні властивості
насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація,
взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне
окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними
металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення),
одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами,
солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз),
глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і
молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння
гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю
(гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу),
фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ;
порівнює
будову і властивості сполук з різними характеристичними
групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози;
хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних
кислот; властивості натуральних і штучних волокон;
характеризує
хімічні властивості одноатомних насичених спиртів,
етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів,
вуглеводів;
способи одержання етанолу, етаналю, етанової
кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози;
прогнозує
хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на
основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп;
установлює
причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою,
властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних
сполук;
генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними
сполуками;
виявляє
наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози;
дотримується правил
безпечного поводження з органічними речовинами;
обчислює
за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм
за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку
домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;
розв’язує
експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб
розв’язання.
Ціннісний
компонент
робить висновки
щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на
підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх
властивостей; на основі спостережень;
усвідомлює
взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування
оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля;
необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що
містять фенол;
висловлює судження
щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я
людини та екологічний стан довкілля;
розв’язує проблему
власного раціонального харчування на основі знань
про жири і вуглеводи;
оцінює
біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування
людини;
раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних
жирів, перевагу одягу з натуральних тканин;
безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване
рішення щодо їхнього використання.
|
||
|
19
|
Спирти. Поняття про характеристичну
(функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група.
Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія
(пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його
вплив на фізичні властивості спиртів.
|
|||
|
20
|
Хімічні
властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу.
Демонстрації
4. Окиснення
етанолу до етаналю.
|
|||
|
21
|
Поняття
про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.
|
|||
|
22
|
Фенол: склад і будова молекули,
фізичні та хімічні властивості.
Навчальні проекти
11. Екологічна безпечність
застосування і одержання фенолу.
12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або
гуаші.
|
|||
|
23
|
Альдегіди. Склад, будова молекул
альдегідів. Альдегідна характеристична (функціональна) група. Загальна та
структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості
альдегідів. Одержання етаналю.
|
|||
|
24
|
Хімічні
властивості етаналю.
Демонстрації
5. Окиснення
метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).
6. Окиснення
метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально).
|
|||
|
25
|
Карбонові
кислоти, їх поширення в природі та
класифікація. Карбоксильна характеристична (функціональна) група. Склад,
будова молекул насичених одноосновних карбонових кислот, їхня загальна та
структурні формули, ізомерія, систематична номенклатура і фізичні
властивості.
|
|||
|
26
|
Хімічні
властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція
естерифікації.
Демонстрації
7. Ознайомлення
зі зразками естерів.
Лабораторні досліди
1. Виявлення
органічних кислот у харчових продуктах.
|
|||
|
27
|
Одержання етанової
кислоти.
|
|||
|
28
|
Розрахункові задачі
4.
Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за
кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку
домішок.
|
|||
|
29
|
Контрольна робота
|
|||
|
30
|
Естери, загальна та структурні
формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.
Демонстрації
7. Ознайомлення
зі зразками естерів.
Навчальні проекти
17. Етери
та естери в косметиці.
|
|||
|
31
|
Жири як представники естерів.
Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.
Демонстрації
8.
Відношення жирів до води та органічних розчинників.
9.
Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).
18. Біодизельне
пальне.
|
|||
|
32
|
Класифікація вуглеводів,
їх утворення й поширення у природі. Глюкоза: молекулярна формула
та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози.
Лабораторні досліди
2.Окиснення
глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.
|
11 клас
(70 годин на тиждень, 2 години на тиждень)
|
№
|
Дата
|
Зміст навчального матеріалу
|
Практична частина уроку
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
|
||||
|
Тема 1. Періодичний закон і періодична система
хімічних елементів (4 год)
|
||||||||
|
1
|
|
Інструктаж з техніки безпеки. Явище періодичної зміни властивостей
елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів.
|
Демонстрації
1. Різні
варіанти періодичної системи хімічних елементів (довга і коротка форми,
віртуальні 3D).
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
називає
s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі;
пояснює
валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і
збудженому станах атомів;
наводить приклади
s-, p-, d-елементів.
Діяльнісний
компонент
складає
електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням
принципу «мінімальної енергії»;
атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому
станах;
аналізує
відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум)
1-4 періодів;
порівнює
можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що
знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів.
Ціннісний
компонент
обґрунтовує
періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин
на основі електронної будови їхніх атомів;
висловлює
судження
щодо
застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не
відкритих елементів.
Наскрізні змістові лінії
Підприємливість і фінансова грамотність
Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі
уявлень про електронну будову атомів.
|
||||
|
2
|
|
Електронні і графічні електронні формули атомів s, p-, d-елементів. Принцип «мінімальної енергії».
|
Демонстрації.
2. Форми електронних орбіталей (у тому числі 3D-проектування).
3. Моделі
атомів s-, p-, d-елементів (у тому числі
3D-проектування).
Навчальні
проекти
1. Створення 3D-моделей атомів елементів.
|
|||||
|
3
|
|
Збуджений стан атома. Валентні стани елементів.
|
Навчальні проекти
2. Застосування радіонуклідів у медицині.
|
|||||
|
4
|
|
Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів.
|
Навчальні проекти
3. Використання радіоактивних ізотопів як індикаторів у
тваринництві, археології.
|
|||||
|
Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини ( 5 год)
|
||||||||
|
5
|
|
Йонний, ковалентний.
Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку (на
прикладі катіону амонію).
|
Демонстрації
5. Утворення
амоній хлориду з амоніаку і гідроген хлориду.
Навчальний
проект
5. Використання
речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці.
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
установлює
види хімічного
зв’язку в речовинах за їхніми формулами;
наводить
приклади
речовин із
різними видами хімічного зв
’язку;
аморфних і
кристалічних речовин.
Діяльнісний
компонент
пояснює
відмінності
в механізмах
утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію;
між аморфними і
кристалічними речовинами;
прогнозує
фізичні
властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх
фізичних властивостей.
Ціннісний
компонент
оцінює
на основі будови
молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами
води, спиртів, води і спиртів;
висловлює
судження
щодо залежності
між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.
Наскрізні змістові лінії
Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.
Підприємливість і фінансова грамотність.
Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.
|
||||
|
6-7
|
|
Металічний, водневий хімічні зв’язки.
|
Навчальний проект
6. Значення водневого зв’язку для організації структур
біополімерів.
|
|||||
|
8
|
|
Кристалічний і аморфний стани твердих речовин. Залежність фізичних
властивостей речовин від їхньої будови.
|
Демонстрації
4. Моделі різних типів кристалічних ґраток (у тому числі
3D-проектування.
6.Зразки
кристалічних і аморфних речовин.
Навчальні
проекти
4. Застосування
рідких кристалів.
|
|||||
|
9
|
|
Семінарське заняття.
Хімічний зв’язок і будова речовини
|
|
|||||
|
Тема 3. Хімічні реакції (4 год +1)
|
||||||||
|
10
|
|
Необоротні і оборотні хімічні процеси. Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє
|
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
пояснює
вплив різних
чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей;
принцип дії
гальванічного елемента;
наводить
приклади
необоротних і оборотних хімічних реакцій.
Діяльнісний
компонент
складає
рівняння реакцій
гідролізу солей;
розрізняє
необоротні і оборотні хімічні реакції;
характеризує
суть хімічної
рівноваги, гідролізу солей;
прогнозує
можливість
реакції гідролізу солей;
рН середовища
водних розчинів солей;
добирає
умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу
Ле Шательє;
дотримується правил
безпеки під час виконання хімічних дослідів;
експериментально визначає
рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів;
обчислює за
хімічними рівняннями відносний вихід
продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.
Ціннісний
компонент
висловлює
судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;
обґрунтовує
значення
оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;
вплив гідролізу солей на рН грунтів;
оцінює негативний
вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується
правил їхньої утилізації.
Наскрізні змістові лінії
Підприємливість і фінансова грамотність
Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело
струму.
|
||||
|
11
|
|
Гідроліз солей.
|
Лабораторні досліди
1.
Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторі
|
|||||
|
12
|
|
Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело
електричного струму.
|
Навчальні
проекти
7. Гальванічний
елемент з картоплі, лимону.
8. Види і принципи роботи малих джерел
електричного струму, утилізація їх.
|
|||||
|
13
|
|
Розрахункові задачі
1. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту
реакції.
|
|
|||||
|
14
|
|
Контрольна робота
|
|
|||||
|
Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості
|
||||||||
|
15
|
|
Неметали. Загальна характеристика неметалів. Фізичні
властивості. Явище адсорбції.
|
Демонстрації
8. Зразки
неметалів.
Лабораторні досліди
2. Дослідження
адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських
препаратів.
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
називає
найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи;
представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою;
пояснює
суть явища
алотропії;
відмінності
властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору
їхнім кількісним складом або будовою;
суть явища
адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів
неметалічних елементів;
наводить
приклади
алотропних
модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних
елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
взаємозв’язків
між речовинами.
Діяльнісний
компонент
складає
рівняння, що
підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в
розчинах);
окисні властивості
неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами;
відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів;
реакцій, які
характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами),
гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);
реакцій, які
характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та
амфотерних оксидів;
кислот, основ,
амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей;
реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком,
міддю;
характеризує
метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі
сплавів металів);
застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю)
нітратної і концентрованої сульфатної кислот;
застосування гідроксидів Натрію і Кальцію;
поширення солей у природі;
складає план
дослідження та експериментально встановлює генетичні
зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;
порівнює
фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів,
оксидів металічних і неметалічних елементів;
особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду,
амоніаку;
основ (гідроксидів
Натрію і Кальцію);
аналізує і
тлумачить результати досліджень;
прогнозує рН
середовища кислотних і лужних ґрунтів;
установлює
генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук;
проводить якісні
реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+),
Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і
ортофосфат-іони;
досліджує
якісний склад солей;
адсорбційну
здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи
усунення жорсткості води у побуті;
дотримується правил
безпеки під час виконання хімічних дослідів;
обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за
рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку,
обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.
Ціннісний
компонент
робить висновки на
основі спостережень;
обґрунтовує
значення
алотропних перетворень;
причини
існування кислотних і лужних ґрунтів;
оцінює
біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і
неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів;
найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;
доводить
практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук
металічних і неметалічних елементів;
уплив жорсткої
води на побутові прилади і комунікації;
висловлює
судження
щодо біологічної
ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу
оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру;
кислотних дощів,
парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.
Наскрізні змістові лінії
Громадянська відповідальність
Кислотні дощі.
Поняття про
жорсткість води та способи її усунення.
Здоров’я і безпека
Явище адсорбції.
Застосування
водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку.
Кислотні дощі.
Властивості і
застосування гідроксидів Натрію і Кальцію.
Поняття про
жорсткість води та способи її усунення.
Екологічна безпека і сталий розвиток
Явище адсорбції.
Застосування
водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку.
Кислотні дощі.
Підприємливість і фінансова грамотність
Фізичні властивості металів на основі їхньої будови.
Алюміній і залізо: фізичні і хімічні властивості.
Застосування металів та їхніх сплавів.
Застосування неметалів.
Застосування
водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку.
Властивості і застосування гідроксидів Натрію і Кальцію.
Поняття про
жорсткість води та способи її усунення.
Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням
хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку.
|
||||
|
16
|
|
Алотропія.
Алотропні модифікації речовин неметалічних елементів.
|
Демонстрації
9. Моделі кристалічних ґраток алотропних модифікацій
Карбону і Сульфуру (у тому числі 3D-проектування
Навчальні
проекти
7. Штучні алмази у техніці.
|
|||||
|
17-18
|
|
Окисні (кисень,
сірка, вуглець, хлор в реакціях з воднем і металами) та відновні (водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів)
властивості неметалів. Застосування
неметалів.
|
|
|||||
|
19
|
|
Сполуки неметалічних
елементів з Гідрогеном. Особливості водного розчину гідроген хлориду, його
застосування. Взаємодія з основами.
|
|
|||||
|
20
|
|
Сполуки
неметалічних елементів з Гідрогеном. Особливості водного розчину гідроген
сульфіду, його застосування . Взаємодія з лугами
|
|
|||||
|
21
|
|
Сполуки
неметалічних елементів з Гідрогеном. Особливості водного розчину амоніаку, його застосування, взаємодія з кислотами
|
|
|||||
|
22
|
|
Розрахункові задачі
2. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму
продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в
надлишку.
|
|
|||||
|
23
|
|
Оксиди неметалічних елементів, їх уміст в атмосфері. Кислотні дощі
|
Навчальний
проект
11. Кислотні
дощі.
|
|||||
|
24
|
|
Хімічні властивості кислотних оксидів.
|
|
|||||
|
25
|
|
Нітратна кислота. Фізичні та хімічні властивості
|
|
|||||
|
26
|
|
Особливості взаємодії металів з концентрованою нітратною кислотою.
|
|
|||||
|
27
|
|
Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості.
|
|
|||||
|
28
|
|
Особливості взаємодії металів концентрованою сульфатною кислотою.
|
|
|||||
|
29
|
|
Контрольна робота
|
|
|||||
|
30
|
|
Презентація навчальних проектів
|
|
|||||
|
31
|
|
Загальна характеристика металів. Фізичні властивості металів на основі
їхньої будови.
Застосування металів та їхніх сплавів.
|
Демонстрації
7. Зразки
металів і їхніх сплавів.
10. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+) (віртуально), Феруму(3+)
(віртуально), Барію, амонію.
|
|||||
|
32
|
|
Алюміній: фізичні і хімічні властивості.
|
|
|||||
|
33
|
|
Залізо: фізичні і
хімічні властивості.
|
|
|||||
|
34
|
|
Основи.
Властивості, застосування гідроксида Натрію
|
|
|||||
|
35
|
|
Основи.
Властивості, застосування гідроксида Кальцію.
|
|
|||||
|
36
|
|
Солі, їх
поширення в природі.
|
Навчальний
проект
13. Властивості
і застосування карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних
металічних елементів, солей амонію
|
|||||
|
37
|
|
Середні та кислі
солі.
|
|
|||||
|
38
|
|
Практичні роботи
1. Дослідження якісного складу солей.
|
|
|||||
|
39
|
|
Поняття про
жорсткість води та способи її усунення.
|
Навчальні
проекти
14. Усунення тимчасової і постійної жорсткості води
|
|||||
|
40
|
|
Систематизація
знань
|
|
|||||
|
41
|
|
Узагальнення 2
|
|
|||||
|
42
|
|
Сучасні
силікатні матеріали.
|
|
|||||
|
43
|
|
Мінеральні добрива
|
Навчальні
проекти
8. Раціональне
використання добрив та проблема охорони довкілля.
9. Запобігання
негативному впливові нітратів на організм людини.
|
|||||
|
44
|
|
Поняття про
кислотні та лужні ґрунти.
|
Навчальний
проект
12. Дослідження
рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості.
|
|||||
|
45
|
|
Якісні реакції
на деякі йони.
|
Демонстрації
10. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+) (віртуально), Феруму(3+)
(віртуально), Барію, амонію.
Лабораторні досліди
3-6. Виявлення у розчині катіонів
Феруму(2+), Феруму(3+), Барію, амонію.
7, 8. Виявлення у розчинах силікат- і ортофосфат-іонів.
|
|||||
|
46
|
|
Біологічне значення металічних і неметалічних елементів.
|
Навчальний
проект
10. Неорганічні
речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості
|
|||||
|
47-48-49
|
|
Генетичні
зв’язки між основними класами неорганічних сполук.
|
|
|||||
|
50
|
|
Практичні роботи
2. Генетичні
зв’язки між неорганічними речовинами.
|
|
|||||
|
51
|
|
Систематизація
навчальних знань
|
|
|
||||
|
52
|
|
Узагальнення 3
|
|
|
||||
|
Тема 5. Хімія і
прогрес людства
|
||||||||
|
53
|
|
Роль хімії у
створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій.
|
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
наводить
приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у
повсякденному житті.
Ціннісний
компонент
оцінює значення хімії у
створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні
продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;
усвідомлює
значення нової
філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції
сталого розвитку суспільства;
причинно-наслідкові
зв’язки у природі та її цінність і цілісність;
право на власний
вибір і прийняття рішення;
відповідальність
за збереження довкілля від шкідливих викидів;
популяризує хімічні
знання;
критично
ставиться до хімічної
інформації з різних джерел;
висловлює судження
щодо значення
хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності
людини на довкілля та охорону його від забруднень;
виробляє власні
ставлення до природи як найвищої цінності.
Наскрізні змістові лінії
Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека
і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність.
Роль хімії у
створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні
продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем.
«Зелена» хімія.
|
||||
|
54
|
|
Роль хімії у розв’язанні продовольчої, сировинної,
енергетичної, екологічної проблем.
|
Навчальні
проекти
15. Вирішення
проблеми утилізації різних видів електричних ламп
|
|||||
|
55
|
|
«Зелена» хімія:
сучасні завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією.
|
Навчальні
проекти
16. Підготовка
есе іноземною мовою «Роль хімії у моєму житті».
|
|||||
|
56
|
|
Систематизація
навчальних знань
|
|
|
||||
|
57
|
|
Семестрова
контрольна робота №2
|
|
|
||||
|
58- 68
|
|
Поторення навчального матеріалу
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||
Немає коментарів:
Дописати коментар